зубатий

зубатий
-а, -е.
1) З великими, гострими, міцними зубами; з великою кількістю зубів. || Який має зуби. || Який має великі зубці (у 1 знач.).
2) перен., розм. Гострий на язик, готовий завжди дати відсіч.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "зубатий" в других словарях:

  • зубатий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • гесперорніс — а, ч. Вимерлий зубатий птах …   Український тлумачний словник

  • зубастий — а, е. Те саме, що зубатий …   Український тлумачний словник

  • іхтіорніс — а, ч. Вимерлий зубатий птах …   Український тлумачний словник

  • кланцатий — а, е, діал. Зубатий …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»